Ви дійсно хочете йти Істинним шляхом?
Якщо ви не готові змінити свої переконання і не бажаєте розплющити очі на Істину, то ця сторінка не для вас.
Тут ми даємо нашому розуму свободу шукати і відкривати Істину і не змушуємо його приймати будь-яку теорію чи ідеологію як абсолютну істину без доказів.
Найбільша помилка, яку може зробити людина, — це повірити у свою правоту, а потім винайти напівлогічні докази на підтвердження обґрунтованості своїх переконань.
Натомість кожен повинен завжди прагнути шукати докази, що розкривають Істину, і дотримуватися правильної віри, де б вона не знаходилася.
Тільки за допомогою читання та вивчення людина може відкрити Істину, і це найкраще, що вона може зробити у будь-який час та в будь-якому місці.
Розум
Визначення розуму
Розум – це набір здібностей, пов’язаних із сприйняттям, мисленням, пам’яттю, оцінкою та візуалізацією. Він також впливає на бажання, мотиви, емоції та почуття і може залежати від них при прийнятті рішень та розгляді варіантів. З іншого боку, розум виконує функцію контролю мимовільних дій.
Розум дозволяє організму усвідомлювати себе і навколишній світ, дає йому здатність критично мислити, логічно аналізувати та уявляти. Він також зберігає та отримує інформацію та досвід, а також використовує мову для спілкування та вираження думок та почуттів.
Як працює розум
Розум записує всю інформацію, яку він отримує через органи почуттів: зір, слух, дотик, нюх та смак. Коли інформація повторюється, розум класифікує її як нормальну чи природну. Якщо надходить інформація, що суперечить раніше засвоєному, розум реагує неї однією з двох способів: або додає її як нову можливість, або відкидає, вважаючи дивною чи навіть надприродною. Це залежить від того, скільки разів повторювалася інформація, яку розум раніше класифікував як нормальну чи природну, а також від часу, що минув до появи аномальної інформації.
Якщо людина з дитинства бачила лише жовті таксі, вона здивується, побачивши в іншій країні таксі іншого кольору. Однак він додасть до своїх знань, що таксі можуть бути різних кольорів, і не вважатиме це дивом, оскільки зрозуміє, що це відбувається лише за рахунок кольору фарби, що цілком нормально.
Але якщо він бачить людину, що йде по воді або літає повітрям, розум сприймає це як диво або диво, оскільки воно перевершує відомі закони природи. Однак це все ще має логіку, оскільки птахи також літають, а кораблі плавають.
Розум відкидає можливість існування матеріальної речі одночасно у двох місцях і не приймає, що десятирічна дитина може бути старшою за двадцятиру людину, тому що це суперечить законам природи та фізики в нашому світі. Але розум може бачити це логічно лише в тому випадку, якщо це знаходиться в іншому світі з іншими законами природи та фізики.
Особливості людського розуму
Людський розум відрізняється від тваринного розуму своєю здатністю розвивати те, що він бачить, включаючи обладнання, ідеї та методи. Але найголовніша особливість – це здатність відрізняти істину від брехні. Однак у більшості випадків втручаються емоції, почуття, впертість і зарозумілість, які затуманюють розум так, що він не сприймає істину як істину, а хибні бажання приймає і перетворює їх на істину.
Отже, щоб вивчити будь-яке переконання, розум повинен дізнатися про це переконання та його історію, вивчити його докази, знайти відповіді на сумніви навколо нього і врешті-решт вирішити, істинно це переконання чи хибно, незалежно від бажань та емоцій.
Роль розуму в інноваціях та винаходах
Людський розум зберігає інформацію, а чи не винаходить її, тобто він може створювати нову інформацію. Він також запам’ятовує засоби зв’язку інформації між собою і не винаходить їх, тобто не може створювати нові способи зв’язку інформації.
Запам’ятовуючи велику кількість інформації (наприклад, вірші та тексти), розум може розвинути силу пам’яті. Вивчаючи безліч способів зв’язку інформації (наприклад, математику та фізику), розум може розвинути силу інтелекту.
Шляхом об’єднання певної інформації можуть виникнути інновації та винаходи. Це означає, що всі інновації та винаходи виходили від людей, які пов’язали певну інформацію разом за допомогою відомих методів, і це сталося завдяки інформації, яка існувала, але яку до них ніхто не використовував.
Істина
Істина – це те, що відповідає реальній дійсності речей без спотворень та фальсифікацій.
Абсолютна істина – це істина, яка не змінюється залежно від обставин часу та місця.
Наприклад, якщо ми скажемо, що площа України (≈603,000 км²) більша за площу Німеччини (≈357,000 км²), то це істина, але це ще не абсолютна істина, бо були історичні періоди, коли Німеччина була більшою за Україну.
Абсолютна істина це, наприклад, що квадрат має чотири кути, і що для життя на цій землі людині необхідні повітря, вода і їжа.
Відносна істина – це істина всередині людини, яка відрізняється від людини до людини, тобто це те, що людина бачить або у що вірить на основі доступної їй інформації.
Наприклад, дитина, яка не знає, що у квадрата чотири кути, або людина, яка нічого не знає про площу України чи Німеччини, можуть вважати ці істини відносними, тобто вони нібито відрізняються в однієї людини від іншої, і вони не віритимуть істині, доки не почати вчитися.
Якщо автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду і був пошкоджений настільки, що його марка більше не була відома, то кожна людина могла б оцінити ймовірність його марки на основі доступних йому поверхневих доказів. У цьому випадку кожна людина має відносну істину. Але коли прийде експерт, він дійде до істини на основі точних доказів, які він побачив і встановить марку автомобіля, і це буде істина. Але всі люди ж шукали марку автомобіля, тому що вони точно знали, що цей автомобіль має виробник. Ось абсолютна істина тут – це існування виробник.
Коротше кажучи, будь-яка людина може відійти від відносної істини, яка знаходиться в собі, і досягти істини та абсолютної істини, тільки якщо вона вивчатиме і порівнюватиме різні інформації.